ДРЕВНЕШУМЕРСКИЙ МАНУСКРИПТ КОПАТЕЛЕЙ ЧЁРНОГО МОРЯ

ДРЕВНЕШУМЕРСКИЙ МАНУСКРИПТ КОПАТЕЛЕЙ ЧЁРНОГО МОРЯ

(читать без автопереводчика)

Над багнюкой з сивиною

втер мряку випаса.

А мж мрякою морем

гопаку гайдамака,

рухом з броунвським схожий.

То помочиться у море,

то чобiттям в хвилю влупить,

то вола - хмари чують

гучномовець гвинтокрилий.

В дзьобi хльопця - жага бур,

первач гнву, часник страст,

i лайно що до Рос

чують хмари з його дзьоба.

Чайки стогнуть та сумують,

байдикують понад морем

на дно його готов

заховати жах та тугу

перед бурею, падлюки.

гагари, хай м, скиглять, -

м, гагарам, невiдома

насолода бою, бачьте,

грм ударв х ляка!

Дурень пнгвн вже хова

сало мляво сво в кучках.

Лише п'яний гайдамака

вдпрацьову п'ять гривень*

над, як пиво, пнним морем.

Все смурнше, нижче хмари

опускаються, лякають

ревуть, жбурляють хвил

в височинь назустрч грому.

Грм гуркоче.

В бульбах гнву

стогнуть хвил,

сперечаючись з втром.

Ось хапа втер згра

хвиль в обйми сво мцно

кида х з розмаху

в дикй лют на цеглини,

розбиваючи на потрох

бризки води громади.

Гайдамака файний хльопець -

у барвистiй вишиванцi,

вiн кричить: "Героям слава!",

в море галькою кида.

Вд запою вн, як демон -

хочеться в село, до хати -

регоче, вола...

Для хоробростi регоче,

вiд хоробростi вола!

В гнв грому чуйним слухом

дух козацький дупу чу.

Брешуть з Кива, що н,

не сховають хмари сонця,

або - н, не приховають.

Втер ви, грм гуркоче,

Синм полум'ям палають

згра хмар, безодня моря.

Море спалахи цi ловить

в безодн свой мочить.

Як тi клят коммуняки,

в'ються в мор та зникають

вiдображення яскравi.

Отако. А ще буря!

П' горiлку гайдамака,

хреститься вд блискавичок

i реве та стогне море.

Гайдамака репету:

"Це пiздець, шановне панство!"

___________________________________________

* 5 грн. - первоначальный взнос (налог на АТО)

жителей Украины на самоуничтожение.